пʼятниця, 23 березня 2012 р.

Життєва дорога людини і храму


Пана Станіслава Чаплю у храмі чи біля нього можна побачити значно частіше, ніж вдома. Сказати, що в храмі є частинка його душі, не буде жодним перебільшенням. Адже відколи римо-католицька громада Трускавця розпочала боротьбу за повернення костела, якого радянська влада перетворила в руїну, він - тут, біля своїх братів та сестер по вірі, разом зі своєю громадою.
Коли в СРСР розпочався процес перебудови та гласності та послабилася атеїстична пропаганда, під зачиненими храмами почали збиратися на молитву вірні - вже не крадькома, не потайки, а відкрито. З 1990 року біля трускавецького костела Успення Пресвятої Діви Марії з його складною, непростою історією теж збиралися - і польські, і мішані сім'ї, які зберегли віру предків, вірність Святій Католицькій Церкві, духовну єдність з Апостольською Столицею. Їх було не так вже й багато - родини Дембських, Медведєвих, Магур, Кантор, Райкових, Івушкіних, Возняків, Зомбіків, Стефанишин, Серебрій, Домбровських та інші.
Серед них був і пан Станіслав Чапля, тоді ще молодий будівельник, за плечима якого вже було багато досягнень, а попереду - перспектив. Уродженець прикордонних Мостиськ, у Трускавці він осів з 1969 року. Відколи римо-католики ввійшли до храму, пан Станіслав - у костелі. Тут його життя, тут він це життя мало не втратив, тут Господь його врятував, і тут він служить. Адже служити Богу можна не лише в сані священика. Служити Богу може і повинен кожен вірний - там, де Господь його поставить, кожен на своєму місці. В сім'ї, на роботі, серед друзів та знайомих, а не тільки в церкві.
Хто бачив, як виглядав трускавецький костел років двадцять тому, той не може повірити, що це та ж будівля. Замість руїн - оновлений храм, неоготичний ззовні та необароковий зсередини. Замість занедбаного подвір'я - краще подвір'я в Трускавці, і це теж не перебільшення. Влітку тут - як у Трускавці часів Яроша: пальми, екзотичні карликові деревця та квіти, розарій, підстрижені газони.
Окрім Служби Божої в костелі проводяться світські з першого погляду заходи - вечори органної та скрипкової музики, духовної поезії, співу, лірики. Пан Станіслав - їх незмінний ведучий ось уже десять років. Розпочинається вечір зустрічі з прекрасним.
- Дорогі друзі, дорогие друзья, drodzy przyjaciele, Ви знаходитеся в храмі, який був задуманий виключно як курортний храм ще в 1827 році. Спочатку це була невелика капличка, згодом виникла потреба розбудови приміщення. Розвивався курорт, збільшувалася кількість гостей-відпочивальників, які переважно були католиками, тож площу храму вирішили збільшити майже втричі. За часів Австрії курорт був зовсім невеличким, влада не була зацікавлена в його розбудові.
Наприклад, щоб збудувати будиночок на 10 кабінок, де можна було приймати лікувальні води, потрібно було брати дозвіл аж у Відні. Особливо бурхливий розвиток курорту відбувається після 1909 року, коли курорт Трускавець викупив Раймунд Ярош. За двадцять років, з 1919 по 1939, у Трускавці постало 286 вілл, готелів та пансіонатів, кожна будівля - шедевр, архітектурне диво. В 30-х роках минулого століття Трускавець тричі отримував золоту медаль як кращий курорт Польщі. Якби ми сьогодні мали в Трускавці таку людину як Ярош, ми мали б чудо…
Мова пана Станіслава спокійна і водночас захоплююча. Слухаєш його - і наче потрапляєш в ті далекі часи. Ось до Трускавця приїжджає прем'єр Австрії з дружиною, ось президент Естонії, ось президент Туреччини, великий приятель Яроша та меценат курорту, слухає Службу Божу в курортному храмі. В храмі не тільки відправлялися Свята Меса, літанії та молебні, але й проходили вечори органної музики та співу. З 1921 по 1939 тут виступали знамениті співаки, зокрема кращий тенор Європи Ян Кепура зі своєю дружиною-угоркою Мартою Еггерт (97-літня співачка живе тепер в США). На взірець цих вечорів і відновив пан Станіслав традиційні зустрічі відпочивальників з високим мистецтвом класичного співу, класичної музики, поезією. Якщо на Службу Божу приходить щонеділі біля сотні осіб, то на ці вечори (відбуваються у вівторок, п'ятницю та неділю о 20.00) - значно більше. Відпочивальники з різних куточків України, Росії, Білорусі, Польщі та інших країн часто самі декламують поезію, грають на органі чи скрипці, хоча завжди тут грає піаніст Володимир Ковалишин, скрипаль-лауреат багатьох міжнародних конкурсів Євген Сов'як, співає Анна Нечай, солістка Львівського музично-драматичного театру. Тут грає і трускавецька скрипалька Наталія Петрів, співає трускавчанка Наталія Цехмейстер. Довгі роки тут виступала і викладач музично-педагогічного факультету Дрогобицького педуніверситету Олександра Тимків. А у книзі відгуків поруч із численними записами українців, поляків, росіян - слова вдячності гостей з Німеччини, Англії, Франції, з-за океану.
- Після війни, - продовжує пан Станіслав, - костел у Трускавці закрили. Цінні картини французьких, іспанських та італійських митців (73 автентичні полотна, подаровані для храму відпочивальниками) були розкрадені, як і прекрасні вітражі, позолочені фігури, всі речі, які являли хоча б якусь митецьку цінність. Спочатку приміщення було передано місцевому колгоспу імені Шевченка під склад калійних добрив, які почали нищити споруду зсередини. Після шести років цього жахіття будівлю перетворили у дім атеїзму, так званий планетарій. Новій владі заважало те, що на будівлі був хрест. Хрести пиляли вночі, щоб ніхто не бачив. Та одна жінка, котра рано ходила на роботу в їдальню, бачила, хто спилював хрести на костелі. Малі хрести спиляли швидко, а з великим впоратися виявилося складніше, адже він був зроблений із надміцного металу. Тому споруду підпалили. Впала покрівля, не стало склепіння, вирубали колони, знесли балкон хору. Потім почали перебудовувати, на місці вівтаря зробили господарську частину, у приміщенні також збудували три туалети. Планетарій мав стати символом перемоги над Богом та Церквою. Та теперішній костел є символом поразки тих, хто захотів воювати проти Бога та його Святої Церкви. У храм ми ввійшли в 1991 році, правда, тільки в першу частину. А в другій до 1993 діяв ще планетарій. Після того, як влада нам віддала цю знищену варварами будівлю, розпочалися реставраційні роботи. В 2002 році храм було освячено нашим митрополитом Мар'яном Яворським.
До цього можна б додати ще історію тих двох людей, які зважилися підняти руку на святиню, які спилювали хрести. Один із них під час полювання отримав поранення шротом в око і помер у швидкому часі від запалення головного мозку. Другий натомість загинув від руки власного сина - отримав ножове поранення під час п'яної сварки, котра переросла в бійку. І таких історій є багато по всій Україні - кожен, хто піднімав руку на святе, хто брав участь у руйнуванні храмів, нищенні ікон, плюндруванні святих місць, святотатстві, не залишився без покарання. Часто за дії нерозумних батьків доводилося відповідати їхнім дітям і навіть онукам.
Через властиву йому скромність пан Станіслав опускає той момент, що всіма будівельно-реставраційними роботами керував саме він - і не просто керував, а виконував левову частку цих робіт. Розбивав з парафіянами штучно створені перегородки, наново будував колони, ліз по риштуваннях і штукатурив, ліпив, малював (кілька фресок в храмі - його робота), накреслив план подвір'я біля храму під кладку тротуарної плитки, розбив квітники, сам засадив їх, сам за ними доглядає, прибирає в костелі та біля нього, відкидає сніг, робив ремонт в будинку священиків-редемптористів, дбає про єдність в парафії, а також розповідає різним екскурсійним групам про Трускавець і про храм, роблячи це високопрофесійно та з душею.
Не згадує пан Станіслав і про те, як влітку 2006 року зірвався з риштування і впав на холодну тверду підлогу майже з-під самого склепіння. Був він в храмі сам-самісінький і тіло одразу почорніло, здавалося - ось і прийшов кінець. Та Бог не залишає тих, хто любить Його, довіряє Йому та надіється на Нього. Через півтора години після цього випадку до Стася зайшов в якійсь справі один знайомий, побачив це жахливе видовище, викликав швидку. Кілька надскладних операцій, в успіх яких мало хто вірив. Рани гоїлися на очах, "заживало як на ведмедеві", жартував лікар, а пан Станіслав знав - він ще так багато має зробити для храму. І вже через півроку після цієї трагедії він почав малювати у храмі.
Височіє в центрі Трускавця "польська" церква, храм, який давно перестав бути святинею одних лише поляків. Служиться Літургія і польською, і українською, з літа цього року отці Чину Найсвятішого Ізбавителя планують впровадити літургії ще й російською, а пізніше і англійською, адже місто - курортне. Тут моляться католики з Польщі, України, Росії, Білорусі, Німеччини, Англії, сюди приходять православні, протестанти, євреї. Сюди заходять і невіруючі, душа яких є спраглою істини. Сюди можна зайти просто з цікавості, а залишитися у твердій вірі, що Бог існує і що він любить нас.
Пан Станіслав Чапля, який дивовижно схожий на святого отця Піо з Італії, із молодечим запалом вибігає по сходах хору, щоб переконатися, чи добре настроєний справжній духовий орган, який прибув до Трускавця з місцевості в Західній Німеччині. Довгі роки на вечорах органної музики збирав пан Станіслав гроші, щоб придбати цей орган. Нелегка це була справа, якщо врахувати, що вхід на вечори - безкоштовний, а пожертви - суто добровільні.
Дивлячись на нього, стає зрозуміло, що фраза "святим може бути кожен" є істинною. У нього є сім'я: улюблена дружина Катерина, син Андрій, донька Ліля, невістка, зять, онуки - всі вони пишаються таким чоловіком, батьком, дідусем. Майстер на всі руки, ніколи не кричить, не підвищує голосу, завжди дасть цінну пораду. Інколи вдома він тільки ночує - коли в костелі є якась нагальна робота, то виконує її він з ранку до пізньої ночі, з перервою тільки на Службу Божу. Багато друзів вважають його диваком - міг би заробляти чималі гроші, робити професійну кар'єру, адже будівельник він високопрофесійний, унікальний практик із величезним досвідом, таких зараз бракує. Та він обрав дорогу до храму. Тож недаремно за свою вірність Церкві та служіння Богу у світському стані пан Станіслав удостоєний високої церковної нагороди - з рук львівського Митрополита Мечислава Мокшицького він отримав орден блаженного Якова Стрепи, патрона Львівської Архідієцезії РКЦ.
Довга та непроста історія трускавецького костела. Складна та надзвичайно цікава і захоплююча історія пана Станіслава. Неначе нитки вишитої сорочки переплітаються ці дві історії, в яких - і печаль, і радість, і падіння, і миті слави та величі. А над усім цим - торжество Божої правди. Правди, яка в кінцевому результаті завжди перемагає брехню та обман. І приклад цьому - воскресіння римо-католицької святині у Трускавці.
Володимир КЛЮЧАК

Інформація про зміну назви

Трускавецьким міським управлінням юстиції 14.03.2012 року прийнято рішення про взяття до відома інформації про зміну назви Профспілкової організації працівників ТзОВ санаторій "Карпати" на Первинна профспілкова організація працівників ТзОВ "Готельно-курортний комплекс "Карпати" Профспілки працівників агропромислового комплексу України. Скорочене найменування: ППО ТзОВ "ГКК "Карпати".
Ірина НАКОНЕЧНА,
провідний спеціаліст реєстраційної
служби Трускавецького міського
управління юстиції

В Україні бізнес буде захищеним

Уряд забезпечить правовий захист бізнесу, у зв'язку з чим заплановано впровадження низки перетворень.
На цьому наголосив Прем'єр-міністр України Микола Азаров на урочистостях з нагоди 20-річчя створення Українського союзу промисловців і підприємців.
"Уряд планує встановити правовий захист бізнесу, захист від рейдерства, від неправомірних дій правоохоронних органів, судової системи. Все це стоїть на порядку денному. Ми знаємо ці проблеми", - підкреслив Прем'єр-міністр.
Для досягнення цього результату, як відзначив Микола Азаров, Уряд планує прискорити впровадження низки реформ. За його словами, буде прискорено реалізацію судової реформи для забезпечення незалежності судів, справедливого і об'єктивного розгляду справ, винесення і оскарження рішень, у тому числі і в господарській сфері. При цьому буде посилено антикорупційну роботу.
Департамент інформації
Кабінету Міністрів України

Протягом року соціальні виплати зростатимуть

Протягом 2012 року соціальні виплати різним категоріям населення поступово збільшуватимуться.
Про це сказав Президент України Віктор Янукович. "До кінця цього року ми поступово збільшуватимемо соціальні виплати. Саме поступово - для того, щоб не зірвати курс, не зірвати інфляцію, не нашкодити", - сказав Глава держави, додавши, що ця програма перейде і в 2013 рік.
Президент особливо наголосив: програма проголошених ним соціальних ініціатив не є одноразовою акцією. "У 2004 році ... ми збільшили пенсії в 2,5 раза. Мінімальна пенсія тоді була 107 гривень, відтак ми збільшили пенсії - 279 гривень і навіть 40 копійок. І опоненти говорили, що це одноразова акція. А сьогодні у нас прожитковий мінімум 1000, десь 1070 гривень", - сказав Віктор Янукович.
За словами Президента, сьогодні до державного бюджету країни почали надходити додаткові доходи - відтак потрібно перш за все справедливо вчинити по відношенню до громадян."Все те, що я запропонував уряду здійснити, звісно, несе завжди певні ризики, але ми розуміємо, заради чого ми на них ідемо", - підкреслив Президент.
Прес-служба Президента України

ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ. ЧОМУ ЗБИТКОВою МАЄ БУТИ ГРОМАДА?

В суботу, 17 березня, на вулиці Івасюка, між будинками №3 і №5 відбулася знакова подія, можна сказати, паросток зародження громадянського суспільства. Трускавчани зібралися на відкритому повітрі на збори з приводу обговорення підвищення тарифів на квартплату.
Оце було справжнє громадське слухання, а не те, що влада організовувала в десятій ранку в Народному домі. По-перше, громадян зібралося досить багато - в хрущовках на Івасюка мешкають, в основному пенсіонери, а це завжди досить активні люди, було багато й молоді, керівник громадської організації "Опора" Євген Бродзінський, запрошені юристи. Так, не все ще проходило толерантно, не завжди вдавалося почути і вислухати виступаючого. Але як на досить стихійне зібрання з болючого питання прозвучало багато конструктиву, трускавчани досить ретельно вивчили рішення виконкому про підвищення тарифів, проаналізували всі статті витрат - люди вчитуються і хочуть знати, за що їх змушують платити. І було прийнято фінальне звернення до міського голови.
Представники влади, які прийшли на зустріч, - депутати, комунальники на чолі з заступником міського голови Петром Нестерівським, - за дві години спілкування не продемонстрували готовності і вміння відкритого діалогу з громадою на її території. Чиновники так і не дали відповіді на просте запитання: ЧОМУ тариф на квартплату підняли в три рази? Віддувався за всіх, в основному, представник КП "Трускавецьжитло" Мирослав Мицько. Аргументи звучали традиційні: тариф не піднімався давно, зросла вартість матеріалів, енергоносії, мінімальна заробітна плата, тому, щоб підприємство не було збитковим, потрібно підвищувати тариф.
Та ні пан Мирослав, ні Петро Нестерівський не дали відповіді на запитання пенсіонерів: чому ми маємо бути збитковими? З цими тарифами - замість 84 коп. за метр квадратний, в новому тарифі для будинків на Івасюка стало 2 гривні 33 коп. за квадратний метр - на хліб не вистачить, а ви говорите про підвищення зарплати на комунальному підприємстві. У нас в більшості пенсія 800 гривень, а за всі комунальні послуги - квартплату, тепло, воду - приходить платіжок на 500-600 гривень. Звідки платити? А багато працюючих трускавчан по санаторіях зараз переведені на неповну ставку - 0,5 чи 0,75 від окладу, то чому за їх рахунок ще має покращуватися фінансово-господарська ситуація комунальних підприємств?
Заступник міського голови Петро Нестеріський назвав все це передвиборчим піаром: "Чути вже, що скоро вибори, почалися акції, виступи…", а трускавчанам з недостатнім доходом порадив звернутися…за субсидіями. Та люди зібралися не тому, що скоро вибори, і покликала під прапори та інша політична сила, а тому, що громадянам нахабно залізли в кишеню. Коли почалися запитання безпосередньо по складових квартплати, конкретні, без емоцій, влада взагалі відійшла в бік, демонструючи, що тут нема з ким говорити.
А запитання були чіткі: чому в квартплату зараховано прибирання величезних прибудинкових територій, не закріплених за будинком? Аварійно-диспечерська служба взагалі не входить в перелік житлово-комунальних послуг, чому її вписали, і вона досить дорого коштуватиме трускавчанам? Та банальні лампочки електричного освітлення мешканці роками міняють самостійно, а це також тепер включено в квартплату! Громадяни вилили всі свої жалі: записано прибирання підвалів, а хто і коли прибирав підвали? коли робили ремонт на сходових клітках? Тому що справді найболючішим у підвищенні комунальних послуг є невидимість (чи відсутність?) цих самих послуг! Робота комунальників в цьому плані гірша за працю бравих міліціонерів з відомого радянського фільму: і на перший погляд "как-будто не видна", і на другий також. І за квартплату надається якраз найменш матеріальна і химерна послуга. Якщо тепло в опалювальний період все-таки подається, вода по годинах, але ллється, то до обслуговування житла і прибудинкових територій найбільше запитань: що реально робиться за кошти, які дисципліновані трускавчани, пенсіонери сплачують?
Депутат на цьому виборчому окрузі Андрій Кульчинський закликав людей створювати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - ОСББ. Точніше, навіть не створювати, а вступати, бо він уже все створив! На зауваження юриста Миколи Пилипіва, що ОСББ створено незаконно, не було загальних зборів мешканців будинків, Андрій Богданович відповів: "Йдіть в суд, докажіть. Я був у кожній квартирі." "У мене не були" - слабо пробувала заперечити старша жіночка. "Я знайду Ваш підпис", - впевнено і це парирував депутат.
Андрій Кульчинський переконував, що створення ОСББ навіть дасть змогу знизити тарифи, але платити повинні всі до одного мешканці будинку. Кожен будинок буде мати окремий рахунок в "Брокбізнесбанку", і кошти витрачатимуться лише адресно на цей будинок. Як приклад вдалого господарювання Андрій Богданович наводив ОСББ у нещодавно збудованому будинку на Івасюка, 10… Але мешканці Івасюка, 3,5,7, більшістю висловилися проти передачі на баланс ОСББ старих, без капітального ремонту хрущовок - це вигідно лише владі. Спекатися проблемних будинків, потім казати: робіть, що хочете, господарюйте, ви ж ОСББ!
Правозахисник зі Львова Теодор Дяків назвав рішення №23Трускавецького міськвиконкому від 15 лютого 2012 року незаконним і поділився львівським досвідом оскарження в суді подібних неправомірних рішень. "Ми у Львові платимо за житло у вісім разів менше, я не розумію, як Ви можете тягнути, оплачувати все те, що вам тут понаписували", - дивувався гість зі Львова. Вихід, який бачить з патової ситуації пан Теодор: відмовитися від деяких послуг, у Львові вже 109 будинків відмовилися від "паперових, міфічних" послуг комунальників і чудово економлять на цьому, платять за квартиру в середньому 33 гривні в місяць. Фактично, що потрібно людям? Прибирання прибудинкової території (але чітко визначеної і закріпленої за будинком, а не 6000 квадратів, як у Трускавці понаписували), вивіз сміття, обслуговування димвентканалів - бо це складна і відповідальна процедура, дератизація ЗА ПОТРЕБОЮ, а не вписана постійно, ну і електроенергія в під'їзді. Представники влади все це слухати не бажали, відійшли в сторону і курили-перемовлялися. Працівник КП "Трускавецьжитло" Мирослав Мицько зауважив, що "пан Теодор вводить людей в оману".
Омана не омана, зрозуміло, що істина десь посередині. Як би там не було, але збори мешканців на Івасюка показали, що є альтернатива сліпій оплаті квитанцій комунальників, як це було роками. Бо користуючись нашою мовчазністю, нам хочуть продати не те що кота, а зеро в мішку. Тупо і найпростіше покращити діяльність комунальних підприємств за рахунок громади. Шлях виходу непростий: фактично кожен мешканець має стати активним, грамотним, свідомим трохи юристом, трохи господарником. Дивитися, як у супермаркеті, що нам записали в чеку - квитанції, не платити, за те, чого не брав, не було, не робилося, не надано. З такими свідомими громадянами нелегко буде владі однобоко і безальтернативно підвищувати тарифи, знаючи, що потім проблем-позовів не оберешся. Це клопіткий і нелегкий, але, здається, єдиний шлях. Львів'яни уже роками йдуть цією дорогою. У Трускавці іскра з'явилася. Чи розгориться полум'я залежить від нас з вами.
А на зборах мешканців вулиці Івасюка прийнято звернення до міського голови з вимогою негайно скликати засідання виконавчого комітету і переглянути тарифи в сторону зменшення, скликати з цього питання позачергову сесію. Інакше громада вдасться до пікетування міської ради та ініціювання референдуму про відкликання міського голови та всього депутатського корпусу.
Іра ЦИГАН

У Трускавці встановили нові тарифи на культуру

Трускавецький відділ культури ініціював на розгляд міськвиконкому проекти рішень про затвердження тарифів на платні послуги в художньому музеї Михайла Біласа й музеї історії міста-курорту, а також на встановлення вартості вхідного квитка на платні заходи Народного дому.
Як зазначено в самих проектах рішень, вони подані за клопотанням завідувача відділу культури Тетяни Татомир, своєю чергою, перед відділом культури про підвищення тарифів клопотали керівники музеїв та Народного дому.
Відтепер вхідний квиток для дорослих у трускавецьких музеях коштуватиме шість гривень, їх ціна є однаковою для обох закладів культури, вартість інших послуг різниться.
Що стосується введення платних заходів у Народному домі, то такими вони стануть у разі затвердження згаданого проекту рішення.
Про необхідність підвищення тарифів за платні послуги у музеї історії міста-курорту телефоном розповіла його директор Галина Коваль. За словами керівника, у підвідомчому їй закладі культури давно назріла потреба встановлення нових тарифів за послуги. Надходження додаткових коштів потрібні для утримання кількох "позабюджетних" працівників музею, оскільки на державному окладі тут є всього четверо осіб.
Востаннє тарифи за платні послуги у музеях Трускавця змінювали 14 квітня 2010 року. А вхід на всі заходи, що проводилися у Народному домі, був безплатним. Тому новація пані Татомир, щонайменше, дивує. У проекті рішення "Про встановлення вартості вхідного квитка на платні заходи Народного дому м. Трускавця" не обумовлено, що мається на увазі під "платними заходами", але якщо відтепер братимуть гроші за перегляд концертів з участю аматорських колективів, про мистецький рівень окремих говорити не варто, то це, даруйте, курям на сміх і цей досвід буде унікальним поза межами Трускавця.
З уведенням в Народному домі міста-курорту платних вхідних квитків постає логічне запитання: а чи братимуть гроші за виступи учасників учнівської творчості? Бо навіть виступи циркової студії "Каскад" у рамках заходів відділу культури Трускавця завжди були безплатними, попри те, що на утримання колективу такого типу потрібні немалі кошти і він має професійний рівень. А дитячі хорові колективи, читці, малі вокальні форми тощо - це все, кажучи традиційно, художня самодіяльність, за виступи якої ніколи не брали грошей з огляду на призначення та рівень таких колективів. Крім того, навчають співати й декламувати дітей, переважно, їх учителі в школах чи Будинку учнівської творчості, тому й самі дитячі колективи та окремі виконавці, так би мовити, належать не трускавецькій культурі, а освіті.
Василь КИРИЛИЧ

У Трускавці пройшов Чемпіонат області з плавання

З 16 по 17 березня 2012 року у плавальному басейні Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу "Спортовець" проведено Чемпіонат області з плавання серед учнів 1995 р.н. і мол. ДЮСШ Львівщини за програмою IV Спортивних Ігор школярів України.
В змаганнях взяли участь понад 80  плавців спортивних шкіл міст Червонограда, Львова, Сокаля, Дрогобича, Трускавця. Обслуговувала змагання суддівська бригада ДЮСК "Спортовець" (головний суддя - Ігор Гургула). Це офіційні змагання, які у Трускавці проводяться завдяки співпраці адміністрації ДЮСК "Спортовець" з Федерацією плавання Львівщини та Львівським обласним управлінням комітету з фізичного виховання та спорту міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Змагання носили особисто-командний характер.
Найкращого результату в особистому заліку добився вихованець ДЮСК "Спортовець" Роман Гумецький, який тричі піднімався на сходинку першого місця і став абсолютним чемпіоном Львівщини з плавання. Також переможцями та призерами чемпіонату Львівської області стали вихованці ДЮСК "Спортовець" Власдислав Коцибан, Ярослав Щутяк, Богдан Савка, Валентин Кушнір, Софія Смеречинська, Вікторія Уєчко, Галина Кісак, Анастасія Мацюрак, Віктор Щипанкевич, Володимир Бірюк, Святослав Плодухін, Ірена Голиш, Павло Шуригайло (тренери ДЮСК - Богдан Смеречинський, Олег Кирчей та Андрій Жгута). У естафетному плаванні спортсмени ДЮСК "Спортовець" вибороли першість на дистанції 4 х 50м вільним стилем (дівчата) та 5 разів ставали другими на дистанціях 4 х 100м вільним стилем, 4 х 100м у комбінованій естафеті (юнаки та дівчата) та 4 х 50м вільним стилем (юнаки).
За командними результатами команда Трускавецького ДЮСК "Спортовець" набрала 1025 очок і стала срібним призером Чемпіонату Львівщини з плавання, поступившись лише КДЮСШ №9 (спеціалізована школа з плавання) м. Львів - 1236 очок. Третє місце посіли плавці з ДЮСШ № 2 м. Червоноград - 697 очок. У ДЮСШ ім. Ю.Кутенка м. Львів - 677 очок, ДЮСШ "Соколяни" м. Сокаль - 622 очок, ДЮСШ "Синевир" м. Дрогобич - 68 очок. Всі призери турніру були нагороджені грамотами Львівського обласного управління комітету з фізичного виховання та спорту міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
З 26 березня по 1 квітня 2012 р. у м Горлівка (Донецька обл.) проводитиметься Чемпіонат України з боксу серед учнів 1998-99 р.н. Двоє вихованців ДЮСК "Спортовець" Василь Коваль та Микола Білас (тренер ДЮСК - Назар Мінів) у складі збірної команди Львівщини представлятимуть Трускавець на цих престижних офіційних змаганнях, які організовуються Федерацією боксу України спільно з міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.
Любомир МАЦЬКОВИЧ,
директор
ДЮСК "Спортовець"

ЗБЕРЕГТИ ЛІС І ВОДУ

22 березня - Всесвітній день охорони водних ресурсів.
Протягом останніх двох років в лісопарковій зоні нашого міста-курорту йде масова інтенсивна вирубка лісу, дубів, шпількових, хвойних дерев, які є джерелом кисню-оксигену. Це явище небезпечне для здоров'я галичан і тих, хто лікується в нашому регіоні. Ліс і флора тісно пов'язані з водними ресурсами: порушується геолого-мінералогічний і гідроатмосферний природний баланс, який оновити можна тільки через десятиліття. Руйнується рельєф місцевості та грунту. Все, що відбувається з лісом навколо Трускавця, а також з водоймами курорту: купальним і питним озером, які забруднені, повинно привернути увагу громадськості, адміністрації області та уряду держави.
Володимир САРАТОВСЬКИЙ,
голова Товариства охорони природи
Дрогобицького району, завідувач
лабораторіями екології та землезнавства
і краєзнавства кафедри екології біофаку
ДДПУ ім.І.Франка

З надією на допомогу

Коли людину турбують проблеми, вирішення яких залежить від втручання міської влади, то й звертається вона з надією до влади за допомогою як до останньої інстанції.
На цей раз зі своїми клопотами на прийом до міського голови 28 лютого прийшло небагато трускавчан. Було всього дев'ять звернень і стосувалися вони в основному житлово-комунальних питань.
Так мешканці будинку №3 на Річках просять відремонтувати дах, який при таненні снігу чи дощу відчутно протікає. Пан Мороз з вулиці Стебницької,73 хоче поліпшити свої житлові умови. Пані Савельєва з вулиці Мазепи вважає, що плата за транзитні стояки тепла є необґрунтованою, несправедливою, тому це треба врахувати при оплаті за тепло. Не вдоволена підвищенням тарифів за квартирну плату пані Дарія Крамар з вулиці Бориславської, 24. Підвищенням тарифів невдоволені і багато інших мешканців міста. Мешканка з вулиці Стуса пані Марія Івасівка просить виділити їй земельну ділянку під будівництво гаража. Мешканка з вулиці Річки добивається дозволу на огородження прибудинкової території, а ще її непокоять бродячі собаки, що бігають вулицями.
Колишній працівник КП "Наше місто" пан Володимир добивається виплати заборгованої йому зарплати. А пан Підлісецький з вулиці Стуса хоче отримати дозвіл на встановлення індивідуального електричного опалення та утеплення фасаду будинку.
Пан Соляник зі Стебницької,78 прийшов вияснити, чому йому нараховують тепло за транзитний стояк, який він ізолював. Є в нього акт комісії, яка приймала в нього індивідуальне опалення. Керівництво КП "Трускавецьтепло" відповіді на це питання йому ще не дало. Підприємство не звертає уваги і на показники лічильника, а нараховує плату так, як вважає за потрібне - за квадратні метри .
Турбує мешканця і те, що під під'їздом їхнього будинку лежать розбиті плити, через які старшій людині годі переступити. Потребує ремонту і дашок над входом у під'їзд.
Жінки зі Стуса,5 вимагають від керівництва міста, аби прискорило ремонт ліфта, який уже простоює місяців два. Люди користуються ліфтом сусіднього під'їзду і через дев'ятий поверх переходять на свій майданчик. Окрім цього жінки нарікають на поганий ремонт даху. Він протікає, у квартирі сиро, горить проводка.
Мешканець з вулиці Стебницької, 63 має проблему з отриманням потрібних йому довідок, бо не відомо, який статус має цей будинок - гуртожиток чи відомче житло.
Словом заступник міського голови Петро Нестерівський, який цього дня вів прийом громадян, з розумінням поставився до запитів людей і пообіцяв допомогу у їх вирішенні.
Андрій ГОВІЩАК

Як потрібно господарювати

На засіданні трускавецького міськвиконкому 24 лютого було підбито стан економічного розвитку Трускавця за 2011 рік.
У своїй доповіді під назвою "Основні показники роботи господарського комплексу міста Трускавець за 2011 рік" завідувач планово-економічного відділу ТМР Марія Заверюха назвала 5 найбільш сумлінних платників податків. Перше місце серед них займає санаторій "Карпати". На кожну зароблену гривню підприємство сплачує податків у сумі 17,87 копійок, на другому місці - ДП "Кришталевий палац" (17,50). На кожного працюючого "Карпати" сплатили в 2011 році податку в сумі 15 тисяч 860 гривень. "Карпати" разом із чотирма іншими оздоровницями міста "Кришталевий палац", "Шахтар", "Дніпро-Бескид", Міжнародна клініка відновного лікування) наповнюють 23% бюджету Трускавця. При загальній тенденції зниження кількості відпочивальників у Трускавці, в "Карпатах" план за 2011 рік значно перевиконано, а план виконання ліжкоднів становить 103%. Загальна кількість гостей, оздоровлених в санаторії "Карпати" у 2011 році, становить 10 414 осіб, що на 1065 осіб більше, ніж в 2010 році. Санаторій "Карпати" сплатив податків до бюджетів всіх рівнів (у тому числі і до місцевого, з якого отримують зарплату, премію та різноманітні надбавки посадовці міської ради, а також фінансуються об'єкти освіти, культури, охорони здоров'я, житлово-комунальне господарство) у сумі 9 мільйонів 176 тисяч 450 гривень. З них податок на прибуток склав 1 млн. 644,6 тис. грн., ПДВ 5 млн. 586,78 тис. грн., податок на доходи з фізичних осіб 1 млн. 692,9 тис. грн., плата за землю 183 тис. грн., а ще ж сплачено екологічний податок, збір за спецводокористування, інші податки та збори. В санаторії "Карпати" працює понад 400 чоловік, абсолютна більшість з них - мешканці Трускавця та регіону. Майже 13,5 мільйонів гривень заробітної плати виплачено їм минулого року, причому з березня середньомісячна зарплата на підприємстві підвищилася. Гадаємо, не потрібно порівнювати із підприємствами, де людей постійно переводять як не на 0,7 ставки, то на 0,5 або й на 0,25. Щоквартальні 20%-ві премії, відсутність заборгованості по зарплаті - вона виплачується вчасно, причому завжди, кожного місяця. Стає зрозумілим, що недаремно Лева Ярославовича називають добрим господарем. Бо й місто за його керівництва процвітало та розвивалося.
Для залучення відпочивальників генеральний директор оздоровниці Лев Грицак, його заступники Володимир Маринкевич, Олексій Балицький, Ігор Гарванко, Петро Суда та інші працюють в різних напрямках. Це і пошук нових джерел наповнення оздоровниці, нових контактів. Росія, Азербайджан, Польща, Китай, Італія - у цих країнах побували делегації "Карпат", основна мета - залучення відпочивальників. Вищенаведені цифри показують, що ці поїздки були недаремними, кількість гостей з-поза меж України в 2011 році становила в "Карпатах" 4 821 осіб, що становить 46,3% загальної кількості відпочивальників (у 2010 році закордонних відпочивальників у "Карпатах" було значно менше - 1 788 чоловік). Інший шлях залучення відпочивальників - модернізація інфраструктури, покращення матеріально-технічної бази санаторію, поновлення цієї бази. Що ж за цим всім стоїть? Придбані в магазинах Трускавця матеріали, залучення до виконання робіт фірм із Трускавця, робота для трускавчан та жителів регіону. На придбання основних засобів, оновлення матеріально-технічної бази, на ремонт та модернізацію санаторій "Карпати" в 2011 році витратив понад 11 мільйонів гривень. Ці гроші пішли на користь всьому Трускавцю - і працівникам санаторію, і тим, хто далекий від "Карпат" (магазини, будівельні та інші організації, бюджетна сфера).
Силами санаторію "Карпати" в лютому 2012 року функціонували пункти обігріву, санаторій здійснював у рамках спонсорської допомоги фінансування робіт з ремонту палат в хірургічному відділенні Трускавецької міської лікарні та лор-відділення стебницької лікарні. Окремо вартувало б розповісти про надану допомогу як окремим громадським організаціям, так і конкретним потребуючим особам. Цілком очевидно, що в тому, що санаторій "Карпати" не просто тримається на плаву в нелегкий час економічної кризи, а й розвивається, впевнено приймає виклики нової доби, є велика заслуга особисто генерального директора ТзОВ "Санаторій "Карпати" Лева Грицака. Господар завжди залишається господарем - і в себе вдома, і в санаторії, і на державній службі чи на посаді в органі місцевого самоврядування. Бо багато хто може заявити про себе словом, але мало хто - ділом.
А заради розширення можливостей розвитку з березня 2012 року санаторій змінив назву. Тепер його повна назва - ТзОВ "Готельно-курортний комплекс "Карпати".
Підготував Володимир КЛЮЧАК

У парку вирубали зелену смугу

Наче до теми охорони водних та лісових ресурсів, цього тижня до нас в редакцію звернулися дві трускавчанки з запитанням, чому в курортному парку вирізано так багато дерев?
Зокрема, чому обрізали чудовий живопліт з грабини на самому вході в парк? Невже, щоб було видно нещодавно відкрите кафе "Корчма"? З усіма цими запитаннями ми звернулися до директора КП "Парк курортний" Івана Вачка.
Ось що нам відповів пан Іван в телефонному режимі:
- Ця грабина була дуже запущена, її років п'ять не обрізали. Це вже були не кущі живоплоту, а цілі дерева. Тому довелося їх обрізати, але, як бачите, не до кінця. Якщо вона випуститься, то буде нормальний живий паркан років через два. Якщо ні, то є в проекті пересадити туди туї. Всі роботи погоджені з управлінням житлово-комунального господарства і будівництва. Ми не зрізаємо навіть сухостій без погодження.
Іра ЦИГАН

Операція "Невипалена земля"

З настанням потепління різко збільшилася кількість охочих відпочити на природі, відвідати ліс вихідного дня.
Та, на жаль, через необережне поводження з вогнем людей під час відпочинку та сільськогосподарських робіт і суху траву, почастішала кількість загорянь трави в лісосмугах області. Так в теплі сухі дні фіксується понад 80 виїздів пожежників на загоряння трави. Проблема ця зовсім не є дріб'язковою, якою може здатися на перший погляд, і має багато причин. Серед яких основна - зміна звичного природного балансу.
Загоряння сухої трави почастішали останні п'ять-шість років, коли багато селян урбанізувалися, перестали тримати худобу, викошувати трави. Городяни ж стають все безпечнішими та бездумнішими, з споживацькою психологією і логікою "після нас хоч потоп", хоч лісники і ставлять банери-прохання: "Заходь у ліс, як у храм". І виходь так само, зроби так, ніби тебе тут не було, прибери сміття, затуши полум'я! Адже загоряння трави - це великий збиток природі і людям.
Ксенія ЧУМАК

Набирає обертів “ТІТ” – Трускавецьке Інтернет-телебачення

Уже впродовж кількох місяців у місті-курорті функціонує й пропонує свою продукцію Трускавецьке Інтернет-телебачення.
З розвитком нових технологій набирає обертів впровадження проектів в мережі Інтернет. Один із них - Трускавецьке Інтернет-телебачення. Це відносно новий вид поширення телевізійної продукції в онлайн-режимі, він має свої переваги й недоліки. Серед переваг - відносна дешевизна такого виду телебачення, адже тут відсутні астрономічні витрати на придбання частот і ліцензування. Інші переваги також вагомі: телепередачі демонструються таким чином, що їх можна переглянути у будь-який зручний час вибірково за сюжетами, вони також зберігаються в архіві. Щось подібне буде і з впровадженням цифрового телебачення на заміну аналогового.
Трускавецьке Інтернет-телебачення наразі набирає обертів, тут ще не впроваджено усіх передбачених технологій та деталей проекту. Наразі на спеціально розробленому для цього сайті транслюються щоденні новини, при цьому у добірці зберігаються й останні за попередні кілька днів. Передбачена й передача в реальному часі для трансляції прямих зустрічей, конференцій тощо. На сайті проекту "ТІТ" (Трускавецьке Інтернет-телебачення) можна дивитися й величезну кількість телеканалів України та зарубіжжя, звичайно, безкоштовно. Є на сайті "ТІТ" за короткою адресою tit.net.ua і багато інших цікавих деталей, у цьому напрямі бувають зміни. Сайт проекту "Трускавецьке Інтернет-телебачення" має гарний сучасний дизайн, він є певною альтернативою традиційному телевізору, а самі його телевізійні програми - не зовсім традиційний вид поширення інформації. До слова, подібних проектів у мережі Інтернет, наразі є зовсім обмаль. Одна із причин цьому - доволі складна технологія втілення технології, для створення Інтернет-телебачення, окрім фахових умінь телевізійника, тут потрібні неабиякі навички в сайтобудуванні, знанні веб-технологій тощо.
Василь КИРИЛИЧ

Стебничани хочуть в область?

Питання заміни статусу підпорядкування з районного на обласний у Стебнику зріє давно. Є цьому прихильники, але є і противники.
А що би показав референдум чи хоча б обмежене опитування? З'ясуванням цього питання вирішили зайнятися виконавчі органи Дрогобицької міської ради. Вони і зініціювали проведення соціологічного опитування мешканців Стебники, маючи на меті виявити основні проблеми міста та вияснити думку громади щодо надання йому статусу міста обласного підпорядкування. Опитування проходило з 1 по 20 листопада 2011 року методом анкетування. В цій акції взяло участь 800 осіб, з них майже 40 процентів чоловіки, понад 60 відсотків - жінки віком від 18 до 60, різних за освітою.
Соціологічна лабораторія кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, якій було доручено провести цю роботу, розробила соціологічну анкету для проведення опитування; здійснила опрацювання соціологічної інформації за допомогою комп'ютерної програми SPSS 13,0; провела аналіз та узагальнення даних; підготовила звіт за результатами дослідження.
У результаті проведеної роботи було встановлено, що 54,2 відсотки опитаних хоче бачити місто в статусі обласного підпорядкування. Негативно до такої зміни висловилося 23,4 відсотків опитаних мешканців міста. Нейтральну (байдужу) позицію до цього питання висловили 7,0 відсотків респондентів. Не визначилося з відповіддю 15,5 відсотків опитаних. Зі зміною статусу багато стебничан сподівається, що область насамперед допоможе з ремонтом доріг та вивезенням сміття. Багато опитаних вважає, що покращиться екологічний стан міста, появляться нові робочі місця, вирішиться житлова проблема.
Як бачимо, більшість стебничан хотіло б прямого підпорядкування Львову і пов'язують з тим поліпшення умов життя.
Соціологів цікавило: яких змін очікують громадяни міста у новому статусі? 44,1 відсоток респондентів переконані, що ситуація в місті покращиться. 20 відсотків вважає, що ситуація не зміниться. А 10,3 відсотків стебничан побоюється погіршення ситуації. Четверта частина опитуваних (25,6 відсоток) з відповіддю не визначились.
Стосовно того, як стебничани оцінюють ситуацію у своєму місті у порівнянні з містами регіону, 64,5 відсотків сказали, що значно гірше, ніж, наприклад, у Трускавці, Дрогобичі чи Бориславі. Лише 10,3 відсотків опитуваних вважає, що ситуація в Стебнику майже така ж , як і в інших містах регіону.
Андрій ГОВІЩАК

Місту нафтовиків - 625

19 березня 2012 року виповнилося 625 років з часу першої писемної згадки про Борислав.
Славнозвісне місто оспіване і в творчості відомого українського письменника Івана Франка. Цю дату вважають початком літочислення в історії міста.

Святкування, приурочені 625-літтю Борислава проходили в Палаці культури. За традицією привітав присутніх міський голова Борислава Володимир Фірман, наголошуючи на тому, що все ж таки більшою цінністю міста є не його поважний вік, а люди, котрі в ньому живуть. Мер закликав любити рідне місто, бо тільки тоді можна любити і розбудовувати рідну державу.
На святі був присутній і начальник відділу гуманітарної політики Бориславської міськради Роман Тарнавський. Він коротко ознайомив присутніх з історією виникнення міста, відображеною в світлинах та кінофільмах. Урочистою частиною заходу був концерт - юні таланти привітали бориславчан, виконуючи танцювальні композиції, звучали також пісні про рідний край. На огляд гостей організаторами свята було представлено виставку художніх робіт та літературних творів, експоновано фотоколекцію, яка мала слугувати для глядачів своєрідною розповіддю про історію розвитку краю вцілому та нафтових промислів зокрема.
Любов МАЛА,
Сергій МАТІЙКО,
tit.net.ua

У БУТі проходив “Ляльковий” семінар

У п'ятницю, 16 березня, у Будинку учнівської творчості міста-курорту проходив семінар для керівників гуртків Трускавця, Дрогобича, Стебника, Борислава та Дрогобицького району.
Семінар проходив у вигляді майстер-класів за участю вчителів та вихованців Трускавецького будинку учнівської творчості. Заняття проходили у двох напрямках - мотання ляльки та плетіння з бісеру. У ході занять керівники гуртків знайомилися з історією виникнення в Україні ляльки-мотанки та традицією бісероплетіння. Семінар був цікавий як для вчителів, так і для дітей - за їх настроєм було зрозуміло, що такі заняття у Трускавці проходять не востаннє.
Василь КИРИЛИЧ

"Мистецтво дрогобицької фотографії" від Зенона Філіпова

Презентація енциклопедичного видання "Мистецтво дрогобицької фотографії" відбулася 15 березня у Дрогобицькому палаці мистецтв.
Автор книги - майстер спорту СРСР із туризму, старший викладач кафедри спортивних дисциплін факультету фізичного виховання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Зенон Філіпов.
Про вагомість нового видання для збереження історії Дрогобиччини говорили присутні на заході історики, краєзнавці, митці, представники влади та громадськості. Серед промовців були Леонід Тимошенко, Євген Пшеничний, Віра Меньок, Левко Скоп, інші.
Енциклопедичне видання "Мистецтво дрогобицької фотографії" є новаторською краєзнавчою книгою, присвяченою історії дрогобицької, а також трускавецької та бориславської фотографії. Книжка містить понад 700 фотоілюстрацій, більшість з яких є унікальними й публікуються вперше. Видання буде корисним широкому колу читачів, а також історикам, краєзнавцям, художникам.
Сергій МАТІЙКО,
tit.net.ua

Трускавецькі пластуни вшанували пам'ять героїні

17 березня 2012 р. пластуни Львівської округи Пласту вшановували пам'ять Богдани Світлик - письменниці, пластунки, однієї з керівників Львівського міського проводу ОУН.
Ця талановита, освічена, ерудована, красива жінка з неабияким письменницьким хистом мала всі підстави стати видатною письменницею, науковцем, мистецтвознавцем - та вона зреклась кар'єри і особистого щастя й вибрала шлях революційної боротьби - стала активним членом Організації Українських Націоналістів. Мала псевдоніми "Ясна", "Світлана", "Доля", "Марія Дмитренко". За свою діяльність у 1939 році була заарештована поляками і ув'язнена в Бригідках.
Після звільнення Богдана далі поринає в національно-визвольну боротьбу, плідно працює у різних виданнях "Осередку пропаганди і інформації при проводі ОУН" і "Бюро інформації УГВР". В підпільній творчості користувалася псевдонімами "Ясна", "Світлана", а літературні твори підписувала "Марійка Дмитренко". Її твори друкувались у підпільній періодиці та виходили окремими книжками. Внесок Богдани Світлик-Литвинко Українська Головна Визвольна Рада відзначила високою нагородою - Бронзовим Хрестом Заслуги. На даний час відомими є її оповідання "Учителька", "Михайлик", "Підслухане і підглянене", збірка "На смерть, не на життя".
З 1945 року Богдана є постійним членом Головного Осередку Пропаганди. Разом із Петром Полтавою і О.Горновим (на псевдо "Наум") Богдана, яка послуговувалася тоді псевдо "Доля", становили нерозривну трійцю, яка здійснювала велику підпільно-пропагандистську роботу. "Доля" - авторка численних ідеологічно-політичних статей, які друкувалися в журналах "Ідея і чин" (орган ОУН та УПА). Не розлучалася із портативною друкарською машинкою та іменним пістолетом італійської марки. В умовах важкого підпілля завжди залишалася доброю, милосердною, чуйною до людського болю і горя.
Морозного дня 28 грудня 1948 року працівники Осередку інформації УГВР (Української Головної Визвольної Ради) спалили бункер у лісі в Болехівському районі та стали перебиратися на нове місце. Зненацька були оточені енкаведистами, зав'язався нерівний бій поблизу села Либохори. Богдана відбивалися мужньо, останню кулю залишивши для себе. Так загинула "Доля". Куди поділи її тіло більшовики - не відомо досі. Біля підніжжя гори Магури, на краю с. Либохори Сколівського району насипано тепер символічну могилу цієї героїні - Богдани Світлик-"Долі".
Вшанування пам'яті героїні з ініціативи Пласту м. Мостиська проводиться вже кілька років поспіль. Цього року завдяки підтримці заступником міського голови Трускавця Валентиною Бодак та зав. відділом у справах сім'ї та молоді Вірою Ільницькою до акції змогли долучитися і трускавецькі пластуни. Розпочався захід традиційно - зі Служби Божої і панахиди у храмі Св. Миколая с. Тухля. Це, до речі, пам'ятка архітектури державного значення, святиню збудовано у 1802 р. Є у цій церкві дивом збережена бронзова плита (встановлена ще у міжвоєнний період), присвячена Січовим Стрільцям, які загинули на Маківці у 1915 р. Потім спільна делегація трускавецьких та мостиських пластунів - всього 55 чоловік почали сходження на г. Маківка. Їх супроводжував настоятель церкви о. Богдан Вовк, який дорогою відправляв Хресну Дорогу. На самій вершині гори біля меморіалу полеглих тут січовиків була ще спільна молитва. Помолилися пластуни за упокій душі та поклали квіти і на могилі Богдани Світлик.
Ольга ПРУСЬКА,
прес-секретар Пласту
м. Трускавець

Передати Україну крізь віки

Незвичайний захід відбувся у середу, 14 березня, в Народному домі Трускавця.
Перед членами Товариства політв'язнів та репресованих виступили діти - учні 2-А класу НВК "СШ № 2-гімназія" (класний керівник - Галина Буган). Захід "Моя Україна" не був довготривалим у часі, та за якихось 20 хвилин діти зірвали не одну бурю аплодисментів. Адже мали вдячних глядачів та слухачів - тих, хто не так говорить про Україну, як живе нею. І якщо історії про трьох братів (Тризуб, Прапор та гімн) виглядали дещо наївними та далекими від історичної правди, то цього ніяк не скажеш про інші питання, які піднімали у своїх виступах діти. Адже окрім національного є ще питання духовні, соціальні, екологічні.
"Славлю Господа, славлю Господа, славлю я Творця в кожну мить, Хай ця пісенька, наче ластівка, в небеса до Бога летить", - співали діточки під акомпанемент вчительки музики Анни Петровської, а у політв'язнів та репресованих на очі наверталися сльози. Адже за радянської доби не лише Україну старалися вирвати з їхніх сердець кляті червоні кати, але й віру у Бога, Творця Всесвіту.
А ось уривок пісні на екологічну тематику: "Від бруду стогнуть ріки, стоять в журбі поля, забруднене повітря і скривджена земля. Людино, схаменися, спинися хоч на мить, навколо озирнися, невже так можна жить? І зимою, і літом пам'ятаймо я і ти - треба нам природу берегти. Щоб сміялись діти і цвіла моя земля, будем світ любити - ти і я".
А як гордо та піднесено промовляли слова національного гімну всі разом - і малеча, і старенькі згорблені постаті зі зморщеними, наче печені яблука, обличчями.
Невидима нитка поєднала в цей день старше покоління і юних українців та україночок. Товариство політв'язнів та репресованих у Трускавці налічує біля півсотні осіб, та й то частина з них - вже діти політв'язнів та репресованих, адже не всі старенькі доживають до глибокої старості після поневірянь у Сибіру, Казахстані, та й роки беруть своє. Та ті, що прийшли, раді, що у школах Трускавця займаються національно-патріотичним вихованням, що підростаюче покоління зможе у своїх серцях пронести Україну та передати її нащадкам так, як зробили це вони - в роки воєнного лихоліття, сталінського терору, русифікації, атеїзації, соціально-економічного гноблення. І хочеться вірити, що в умовах незалежної України любов українців до рідного народу, краю, держави не буде меншою, ніж була вона у наших предків, які відходять у засвіти…
Володимир КЛЮЧАК

Вандалізм

Те, що в місті Трускавці протягом 2012 року було здійснено як мінімум три факти вандалізму, повинно викликати занепокоєння не лише правоохоронців, а й кожного мешканця.
Адже це свідчить, що не все гаразд із культурою, в тому числі куль- турою політичною, що щось потрібно із цим робити. Якщо факт обляпування чорною фарбою вітального біг-борда Президента України чи пошкодження таблиці в честь Романа Різняка-Макомацького можна розглядати і з політичної точки зору, то у пошкодженні скульптурної композиції "Лукаш і Мавка" в курортному парку навряд чи варто шукати якісь політичні сліди. Кому заважали руки героїв "Лісової пісні" Лесі Українки? Чи їх спиляли, щоб здати на метал?
Окремо варто б зупинитися і на так званій "культурі графіті", коли невідомими зловмисниками було розписано стіни адміністративних та інших будинків міста, зокрема Народного дому.
Композиція "Лукаш і Мавка" є пустотілою задля здешевлення виготовлення (так само, як і пам'ятник Бандері), тому реставрувати її буде нелегко. Та й хто візьметься за ці роботи, хто їх профінансує? А от взятися за зловмисників, відшукати їх та покарати, щоб інші добре подумали перед вчиненням актів вандалізму, мали б наші трускавецькі правоохоронці. Цікаво теж, чим займаються хлопці в куртках із написом "Охорона" в курортному парку? Охороняють одних стихійних торгівців та не дають торгувати іншим? Може, на них покласти б функції нагляду за пам`ятниками та пам'ятками?
Володимир КЛЮЧАК