пʼятниця, 2 липня 2010 р.

Робота - стиль мого життя


Кожного разу, під'їжджаючи до санаторію "Карпати", Микола Лоїк - головний програміст оздоровниці - хвилюється: чи не підвела кого за ніч комп'ютерна система. Адже від її справності залежить нормальна, злагоджена робота багатьох служб підприємства.
Але не повинно би щось вийти з ладу, заспокоює себе, бо вчора, закінчуючи зміну, все було гаразд. Та заспокоїться пан Микола лиш тоді, коли вочевидь у цьому переконається.
Для цього він в першу чергу заходить в реєстратуру оздоровниці, яка одна з перших комп'ютеризувалася, і працює цілодобово. Тут якраз відбувається перезмінка: дівчата після нічного чергування діляться враженнями з прибулою зміною.
- Добрий день вам, дівчата! - Як працювалося в ночі? З технікою все гаразд? - поцікавиться головний програміст.
- Все в порядку, - з добрим гумором відповідає пані Леся.
З реєстратури, де найбільше сконцентровано всієї інформації про роботу оздоровниці, пан Микола навідується ще в бухгалтерію, яка теж повністю комп'ютеризована, у приймальню та інші ділянки, де встановлені комп'ютерні системи, і йде на своє робоче місце, так би мовити, нервовий центр "Карпат" - серверну, куди зводяться усі інформаційні жили оздоровниці, тобто з тридцяти автоматизованих робочих місць.
Без цих систем роботу санаторію в сучасних умовах глобальної комп'ютеризації уявити просто неможливо. Власне їх, як, наприклад, автоматизацію бухгалтерського обліку, розробляв і впроваджував молодий спеціаліст Микола Лоїк.
У санаторій двадцятип'ятилітній юнак прийшов років п'ять тому, маючи уже за плечами вагомі теоретичні знання з інформатики, багатий практичний досвід роботи з комп'ютерними технологіями. Набув він їх у Дрогобицькому університеті ім. Івана Франка на факультеті математики та інформатики, на роботі у Дрогобицькій гімназії та наполегливому самостійному опрацюванні певних новітніх комп'ютерних технологій, до вивчення та освоєння яких мав потяг ще у школі, де інформатика була уже профілюючим предметом. Це і визначило його подальший шлях у житті. Так навчав дітей і в гімназії - обирайте самостійно той вуз, той фах, який вам до душі, а не той, який вам радять. Свій вибір пан Микола вважає правильним, вдалим, оскільки освоїв професію, яка йому до вподоби, на якій йому вдалося побудувати і свій бізнес.
Прийшовши в "Карпати", Микола Лоїк, як кажуть, з головою поринув у справи автоматизації тих важливих ділянок роботи, які визначив генеральний директор оздоровниці Володимир Маринкевич. Передусім треба було звести в єдину комп'ютерну систему розрізнений бухгалтерський облік, ідею якого запропонувала головний бухгалтер Галина Старінщак.
У впровадженні цієї ідеї в життя йому сприяла і сприяє тісна співпраця із провідними, досвідченими спеціалістами оздоровниці, які з розумінням ставляться до впровадження нововведень. Саме так вдалося створити систему обліку. Люди не рахувалися з часом, працювали і після закінчення робочої зміни, при потребі і у вихідні та святкові дні. Пан Микола щиро вдячний усім працівникам санаторію, з чиєю допомогою вдалося запустити цю складну, але так потрібну систему обліку.
Невдовзі, після вдалого запуску і освоєння програми "1С-Підприємство" Миколу Степановича призначили головним програмістом "Карпат". Роботи у нього значно прибавилося, але це аж ніяк не вплинуло на її якість.
Молодий спеціаліст Микола Лоїк зарекомендував себе не лише як здібний, творчий програміст, але ще й як сумлінна, надзвичайно працьовита і порядна людина. За яку б справу з автоматизації санаторію на візьметься, обов'язково доведе до кінця, - говорить Володимир Маринкевич. - І що головне - він завжди шукає щось нове, свіже , не зупиняється на досягнутому. З його допомогою у санаторії введено і вводиться цілий ряд цікавих і потрібних програм, які значно допомагають нам в роботі.
Так, Микола Лоїк у своїй праці не стоїть на місці. Він завжди у творчому пошуку. Разом зі своїми колегами по праці Юрієм Чаковським, Ігорем Слюсарем він розробив і запустив у технічну експлуатацію систему бездротового Інтернету Wi-Fi , яка дозволяє відпочивальникам "Карпат" користуватися цією системою безпосередньо зі своїх номерів. Впроваджуючи Wi-Fi, виходили з того, що чимало прибулих на відпочинок людей можуть бути нероздільні зі своєю роботою. Ця послуга, за вказівкою керівництва "Карпат", надається відпочивальникам безкоштовно. Вона не входить в ціну інших послуг та путівки.
Це нововведення, вважає головний програміст, дозволила, по-перше, залучити, привернути у санаторій людей, які б напевне не приїхали сюди, якби не було Інтернету. По-друге, попри те, що в "Карпатах" діє класний плавальний басейн, цілий спорткомплекс, є бібліотека, кіноконцертні зали, де можуть розважитися відпочивальники, доступ до Інтернету дав можливість багатьом клієнтам "Карпат" у таку, наприклад, дощову погорду, як нині, зайнятися пошуком цікавих для себе програм, словом, розважитися, не виходячи із номера.
- На даний час, - говорить головний програміст, - перед нами стоїть ще одне завдання - розширити зону покриття Wi-Fi. Таким чином, кожен номер матиме Інтернет, бо наразі ця система діє ще не в усіх номерах..
З метою кращого обслуговування людей, надання їм лікувальних послуг керівництво санаторію поставило перед програмістами завдання - задіяти в комп'ютерну мережу усіх лікарів і їх пацієнтів. Це дасть змогу лікарям мати чітку, конкретну інформацію про відпочивальника "Карпат", історію його хвороби та картину оздоровлення безпосередньо на робочому місці. Інформація про відпочивальника зберігатиметься в програмі впродовж декількох років. Адже є такі, що лікуються у санаторії повторно і систематично. Автоматизація робочого місця лікаря зведе до мінімуму клопоти відпочивальника, якому не потрібно буде затрачати багато часу у реєстратурі та лікаря. Нема сумніву, що програмісти "Карпат" під керівництвом Миколи Степановича з цим завданням успішно справляться.
Своє життя Микола Лоїк розписав буквально по хвилинах. І нема в цьому напруженому графіку слів - відпочинок, дозвілля. Робота для нього понад усе.
- Я вам скажу - не жити роботою, не віддаватися їй на сто відсотків, то вважай, що ти не можеш виконати те, що ставиш перед собою, - розмірковує Микола Степанович. - Для мене робота - стиль мого життя. Інакше собі його не уявляю. Моя професійна робота настільки переплелася з якимось домашнім побутом, що десь провести межу і сказати - стоп: оце - робота, а це - дозвілля, не можна. Тим більше, що моя дружина працює в комп'ютерному бізнесі, це якби наше сімейне питання, Тож у нас є повне розуміння того, що робота з клієнтами - це головне. І, знаєте, коли мені здається, що в мене є відпочинок, то це мене більше втомлює, ніж коли працюєш.
Як не парадоксальна, але робота для пана Миколи є справжнім відпочинком, а відпочинок - втомою. Тому чи то в "Карпатах", чи в бізнесовій справі, чи за виконанням свого партійного обов'язку - він постійно в русі, постійно в роботі. Щодо партійних обов'язків, то він є членом партії "За Україну" В'ячеслава Кириленка. В Дрогобичі (Микола Лоїк дрогобичанин) очолює міську організацію названої партії.
На роботі, в бізнесі, чи при виконанні партійних обов'язків пан Лоїк не вишукує для себе якихось поблажок чи вигод. Навпаки, він діє за принципом рівності, справедливості та повної віддачі.
- Я в лідери не випихаюся. Я такий, як і всі члени партії. Народ хоче реальної роботи, тому для мене найважливішим є те, щоб люди, які долучаються до нас, розуміли, що я є нарівні з ними, ні вищий, ні нижчий.
Та перш за все Микола Степанович - державник, його турбують проблеми міста, проблеми Дрогобиччини.
- Ми, практично, формуємо нову політичну силу на Дрогобиччині. Це потребує багато зусиль. Зусиль, які будуть скеровані не на пошук фінансування, чи ще щось, а на пошук однодумців, на пошук людей, які поділяють нашу позицію, які дійсно хочуть працювати на благо наших міст. У нас одна мета - щоб кожен мешканець Дрогобича, Трускавця, Стебника, Львівщини, України жив достойно, був захищений і почував себе людиною в цій державі.
Андрій ГОВІЩАК

ОБМІН ЛЮБ'ЯЗНОСТЯМИ НА ҐРУНТІ ЗБИТКОВОСТІ

У вівторок 29 червня в залі засідань міської ради відбулася дуже серйозна і важлива нарада, міні-сесія за участі міського голови Лева Грицака, депутатів міської ради, комунальників з питання пошуку шляхів погашення боргу за газ КП "Наше місто" для нормального початку опалювального сезону в місті.
Перед загрозою зриву опалювального сезону і поки що категоричною відмовою депутатів віддавати під заставу для отримання кредиту недіючу споруду колишньої дитячої лікарні комунальники намагалися пояснити народним обранцям причини такої ситуації, не приховували невтішні цифри. Так, збитки КП "Наше місто" у 2007 році складали 3 мільйони 654 тисячі гривень, у 2008 - 6 577 тис. грн, у 2009 - 5 394 тис. грн. Причини збитковості комунального підприємства: недофінансування з міського бюджету за виконані роботи, невідповідність діючих тарифів, заборгованість трускавчан за надані комунальні послуги. 3 мільйони 842 тисячі гривень - заборгованість населення за теплопостачання, більше мільйона гривень складають збитки від гарячого водопостачання за опалювальний сезон 2009-10 року. Через хронічне недофінансування зростали штрафні санкції, борг перед Пенсійним фондом. Всього кредиторська заборгованість КП "Наше місто" складає 11 мільйонів 400 тисяч гривень. Головна загроза цього року - в минулі роки різниця в тарифах компенсувалася комунальникам з Держбюджету, цього року ніхто компенсувати не буде, все навантаження лягає на місцевий бюджет, - пояснювала головний економіст КП "Наше місто" Леся Савчин.
Мобілізувати зусилля на вирішення цього питання, незважаючи на час відпусток, напрацювати пропозиції закликав депутатів міський голова Лев Грицак. Цікаво, що депутати попри чи завдяки фактичному старту виборчої кампанії до місцевих рад, чи через присутність великої кількості журналістів відповіли голові …взаємністю. Після нищівної критики на незадовільну господарську діяльність КП "Наше місто" вцілому і генерального директора Юрія Алієва зокрема, влада і опозиція обмінялися люб'язностями - влада: "Ми абсолютно чесні перед вами і готові вислухати всю критику і ваші пропозиції, щоб лише вирішити проблему", опозиція: "Леве Ярославовичу, Ви чудовий господарник, ми готові працювати разом з виконавчою владою для вирішення цього питання". Якось непродумано антинародно виглядав лише Руслан Крамар, який обурювався: для чого надавали гарячу воду, якщо така погана ситуація, економити треба було! Та не на трускавчанах же, Руслане Ярославовичу!
Володимир Лаврінок вніс кілька цінних пропозицій - створити дві робочі групи, з яких одна вивчала б технічну сторону питання, а інша - економічне підґрунтя. Очолити технічну підгрупу Володимир Іванович запропонував заступнику міського голови Віктору Марченку, а не Наталії Пономаренко, яка перед тим була призначена головою робочої групи по роботі з депутатськими фракціями. В технічну підгрупу одразу погодилися увійти Володимир Лаврінок, Петро Шумин. Юрій Яворський запропонував Руслана Крамара, але той одразу ж відмовився. Дійсно, для чого? Він же вже напрацювався на котельні…
Економічну підгрупу очолив Ігор Гаванко, в неї ввійшли Петро Іванишин, Юрій Яворський, Володимир Маринкевич.
Іра ЦИГАН

Трускавцю від “Яскравої країни”

Шановні трускавчани!
Щиро вітаємо Вас з дивовижним святом - Днем міста!

У кожного міста, як і у людини - свій характер, своя доля. Недаремно кажуть, що Трускавець - це місто, де можна забути про буденність та відчути дух недоторканої природи. Багата історія, мінеральні джерела, прогулянки по альпійських лугах, піші гірськолижні маршрути, де зверху відкривається незабутній вид на пагорби, що оточують курорт, на санаторії Трускавця, хвойні ліси, що зберігають спокій гостей, тонкі лінії мілководних річок, в поєднанні з безцінним досвідом життєвого шляху ветеранів цього міста та енергією молодого покоління, створюють незабутній образ міста-казки та змушує численних туристів повертатися сюди знов і знов. Потрапивши у це місто одного разу - не можливо забути його. Воно залишається у серці назавжди. Це місто, яке постійно розвивається, яке не боїться експериментувати.
Ми вдячні за вашу гостинність та за поміч у проведенні дитячого фестивалю "Яскрава країна у Трускавці". Окрему подяку ми б хотіли висловити меру Трускавця Левові Грицаку. І сподіваємося, що ми продовжимо співпрацювати та ще не раз зустрінемося у цьому чарівному місті.
Бажаємо розквітнути Вашому місту як конвалія!
Здоров'я, взаєморозуміння у Вашому домі, святкового настрою, енергії та творчої наснаги!
Зі святом Вас!
голова правління ДОГО
"Яскрава країна"
Обласова О.І.

З Днем Конституції України!

Шановні трускавчани та гості курорту!
14 років тому відбулася справді значима історична подія, яка гідно символізує розвиток українського народу у ХХ столітті - була прийнята нова Конституція України - перша Конституція незалежної української держави. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Конституція врахувала історичний досвід нашого народу і кращі світові традиції. Водночас стала основою формування політичних, економічних та духовних реалій нашого суспільства. Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ. Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців - Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського. Вшановуючи великих попередників, ми не можемо не згадати і наших сучасників - державних діячів та політиків, які багато зробили для прориву України в нову якість - від Декларації про державний суверенітет до Конституції незалежної України. У такий спосіб було одержане своєрідне свідоцтво, яке підтвердило кардинальні зрушення не лише в ментальності, а й в реальному житті українського народу.
Втілення Конституції виявило багато труднощів. І це закономірно для нашої молодої демократії, демократичний розвиток ніколи не був легким, та все ж у нас є всі передумови бути конституційно розвиненою та правовою європейською державою. Часто можна почути думки, що сьогодні конституція працює не на повну силу і більшість конституційних норм та положень все ще залишаються тільки деклараціями. Але не слід забувати, що конституційні норми, якими б вони передовими і демократичними не були, самі по собі не змінять життя на краще. Сьогодні, аби перетворити зміст на результат, усім нам потрібні підвищена відповідальність, самовіддана праця заради однієї мети - процвітання України як цивілізованої європейської держави. Процвітання Трускавця як одного з найкращих українських міст. Реалії сьогодення довели, що з'ясування політичних відносин - безперспективна дорога в нікуди. Нинішня життєва реальність в іншому, і вимагає вона консолідації всіх здорових сил суспільства чи то на рівні держави, чи в кожній територіальній громаді.
Тільки тоді конституційні засади принесуть конкретні та зримі зміни. Давайте виходити з того, що Україна починається з кожного з нас. І нам під силу збудувати суспільство, в якому панували б гуманізм, демократія, закон і справедливість.
Події сьогоднішніх днів, зокрема події в нашому місті Трускавці, за твердженням політично незаангажованих співвітчизників, свідчать про те, що Трускавецька міська рада консолідовано з громадою таки є гарантом розвитку в державі, розвитку особистості, розвитку національної свідомості. Ми як громада міста живемо і працюємо і хочемо жити у правовому полі Конституції України.
Наше завдання, мене, як міського голови, і міської ради, - побачити кожну людину серед 23 тисяч мешканців міста. Відійти від глобальних проблем і організувати роботу місцевої влади для кожної людини зокрема. Треба розуміти, що коштів на все нема. Але турбота про людину - це основне. Я собі це ставлю як основне завдання. Наша міська влада є прогнозованою і стабільною. Ми визначаємо мету і не відходимо від її втілення на користь нашій громаді. Здійснюються заходи щодо поліпшення соціального обслуговування потребуючих категорій громадян: інвалідів, малозабезпечених та сімей, які отримують соціальну допомогу. Завдяки спільним зусиллям міської влади та громади, співпраці керівників підприємств, організацій вдалося зберегти мережу та забезпечити плідну роботу закладів освіти, охорони здоров'я та культури. Всі наші здобутки - не випадковість і не дарунок долі. Ми досягли такого результату завдяки наполегливій праці наших людей. Є позитивні показники розвитку, досягли високого базового рівня. Треба обов'язково завершити роботу з виконання завдань громади. І треба розуміти, що нові ідеї і люди можуть допустити до різкого зниження результату, здобутого багаторічною працею. Трускавець надто делікатно реагує на зміни, і будь які експерименти недостатньо обізнаних місцевих політиків можуть закінчитися дуже зле.
Всебічний розвиток культури, освіти, ефективне та доступне медичне обслуговування, правова і соціальна захищеність - все це має по праву належати громадянам нашого міста. Потрібні час, віра і напружена праця, щоб конституційні засади увійшли в наше життя конкретними змінами благополуччя й добробуту. То ж давайте будемо виходити з того, що Україна і Трускавець починається з кожного з нас. І нам під силу збудувати суспільство, в якому будуть створені умови для розвитку людини, а матеріальний достаток співвідносився б із кількістю та якістю праці кожного.
У переддень Конституції святкуємо День молоді. Вбачаю у цьому особливе поєднання. Адже удосконалювати Основний Закон, втілювати його в життя буде і молода наша зміна. Направду Конституція писалась для Вас, шановні молоді трускавчани.
Дорога трускавецька громадо, гості курорту, вітаючи вас з визначним державним святом - Днем Конституції України, хочу щиро побажати вам впевненості, гідності та усвідомлення захищеності своїх прав, всього того, що дає нам Конституція і високе звання громадянина Української держави. А нашим юним громадянам, які 27 червня святкують свій День, бажаю втілити в життя все, до чого прагне ваш розум і душа. Бути молодим - це прекрасно. Та не забувайте, що бути молодим означає бути неупередженим та вірити в свої сили і знати, що немає нічого недосяжного. Прошу для всіх Божої опіки і ласки.
Слава Україні!
Ваш міський голова Лев Грицак

Нова казка для молоді

Попри дощ у неділю 27 червня в нашому місті таки відбувся День молоді. Організували свято відділ з питань сім'ї, молоді та спорту міської ради і служба у справах дітей.
В програму через погодні умови доводилося вносити корективи на ходу. Так конкурс малюнку на асфальті перетворився на конкурс малюнку на ватмані, але не втратив своєї живості і безпосередності та пройшов в музеї історії міста. Перше місце в конкурі малюнку здобула Софія Бєлінська (8 років, м.Хмельницький), ІІ місце - Ростислав Кутереба (7 років, Трускавець), і третє місце у п'ятирічної Вікторії Спас (Трускавець), чиє несподіване трактування відомої казки "Колобок" і багата уява просто вразили журі - дівчинка намалювала Колобка, а лисичка у неї вийшла не одна, а багато, бо це були …гриби- лисички. Як наймолодший учасник спеціальним призом нагороджена чотирирічна Лілія Вірт-Кушнір.
Концертна програма відбувалася частково під дощем, але це не злякало ні артистів - вихованців Народного дому, ні глядачів. Свою майстерність всім молодим душею дарували Зоряна Панів, Софійка Яблонська і Ольга Баландюх. Спеціальний гість з Дрогобича - Олена Ільїнчин.
Іра ЦИГАН

РАЇСА ІВАНЧЕНКО: "РАБИ КИЄВА НЕ МОВЧАЛИ"

Цими днями в Трускавці знову відпочиває відома письменниця, публіцист, лауреат Шевченківської премії, кандидат історичних наук, професор Раїса Іванченко.
Не можемо не скористатись нагодою поспілкуватися з легендарною жінкою, яка народилася в степовому, історично-атмосферному Гуляйполі, розпочинає лекції в Київському Міжнародному університеті співом разом зі студентами гімну "Ще не вмерла Україна", свої історичні розвідки будує на системних і тривалих архівних дослідженнях, за фундаментальну монографію "Михайло Драгоманов у суспільно-політичному житті Росії і України у другій половині ХІХ ст." зазнала партійної критики і гоніння, є автором трилогії про історію Київської Русі "Гнів Перуна", "Золоті стремена", "Зрада або Як стати володарем", збірок повістей і оповідань, поезій. А ще в Раїси Іванченко можна повчитися життєвої бадьорості і оптимізму. Раїса Петрівна поспішає в санаторій, але люб'язно погоджується на невеличке інтерв'ю прямо на автобусній зупинці в очікуванні маршрутки-"двійки".
- Раїсо Петрівно, ми востаннє спілкувалися влітку минулого року. Розкажіть, будь ласка, що за цей рік у Вас нового?
- В кінці 2009 року відзначила свій ювілей, скільки років, не скажу - три по 25 (сміється). В Спілці письменників був великий вечір і ще більший фуршет (знову щира усмішка). До ювілею наприкінці минулого року вийшла моя нова книга "Раби Києва не мовчали" - це наукові розвідки з історії України від Київської Русі до Помаранчевої революції, про національно-визвольну боротьбу, стаття про Голодомор "Ленін - архітект Голодомору", моя "Драгоманіана" - спогади про те, як мою монографію про Михайла Драгоманова вилучали з друкарні, знищували весь тираж…В збірці розміщені також статті про мене інших авторів.
- Ви тонко відчуваєте епоху, настрій часу навіть віддаленого від нас тисячоліттями. Яка зараз атмосфера в столиці?
- Атмосфера важка. Невпевнено почувають себе підприємці, приватна власність. В науково-студентських колах то тут, то там виникають протести проти міністра освіти Дмитра Табачника. До речі, Дмитро - мій колишній студент.
- Ну а яке враження цьогоріч від Трускавця?
- Трускавець - це завжди для мене свіже дихання, тут я відпочиваю від столичної метушні, починаю писати вірші. Сумно, що "Янтарі", де я зупинилася, в дощ протікає дах з останнього по перший поверх, біля ліфта сформувалася ціла калюжа…
Але Трускавець - це прекрасна природа. З насолодою прогулююся містом, фотографуюся біля ваших цікавих скульптур. Цього року друзі влаштували чудову екскурсію санаторіями біля питного озера, а то я завжди в нагірній частині лише буваю, бібліотеках і музеях (сміється). Вперше побачила знамениту клініку професора Козявкіна.
Іра ЦИГАН

Ювілей загальмував

Коли йдеться про відзначення якоїсь пам'ятної події, а її вчасно не проводять, то в народі на це є різні поговірки. Наприклад, "Дорога ложка до обіду", "Добрий лише вистояний сир".
Але ще кажуть: "Краще пізно, ніж ніколи". В даному випадку говоримо про ювілей, який уже давно відзначили у Дрогобичі, Стрию, Бориславі та інших містах Галичини. А в Трускавці затягують. Йдеться про відзначення 20-ліття з дня початку роботи першої сесії першого демократичного скликання, яка розпочалася другого квітня 1990 року і проходила 2 - 3 - 4 квітня та 4 - 5 травня. Отже, згідно неписаних норм і встановлених традицій, ювілейна подія мала б відбутися у точно визначений день, а не з перенесенням на невизначений час. Але в Трускавці так не вийшло, бо, як нам стало відомо з неофіційних джерел, міська рада мала один варіант проведення цього ювілею, а колишні депутати та колишнє керівництво міської ради - інший. Словом, до згоди не дійшли, і святкування цієї дати затримується.
Коли вона відбудеться, один із ініціаторів її проведення, активний учасник подій 20-річної давнини і високий міський чиновник сказав: "Усе буде вирішено на засіданні оргкомітету". А коли буде це засідання? - "Вас повідомлять". Ну, а хто є членами оргкомітету? - "Дізнаєтеся на його засіданні".
Як я зрозумів, поки що все тримається в секреті, але рано чи пізно, а урочиста сесія відбудеться. У цьому, без сумніву, зацікавлені всі: і нинішня влада, і ті, хто стояв біля її джерел. Адже ще живе багато учасників тих подій, для яких це були перші демократичні вибори на альтернативній основі, це була перша сесія, на якій горіли пристрасті при обговоренні і прийнятті порядку денного, формуванні першого демократичного міського уряду. Це були гострі дискусії, щирі, патріотичні наміри, молодечі, романтичні настрої, які живили їх, і багатьох з них живлять дотепер духом нескореності, завзяття, волі і правди. Бо, як згадує один із активних учасників тогочасних подій, депутат першого демократичного скликання, нинішній працівник міськради В'ячеслав Умнов : "Нашому поколінню випав нелегкий жереб продовжити доленосну тяглість поколінь борців за Незалежність…Ми прагнули чесно іти супроти зла. У нас не було і дещиці неправди за душею. Ішли не зі зброєю, а Словом, як способом і мірилом справи. Це було для нас свято розкріпаченої душі, свято Воскресіння Української державності".
Так, це було свято душі, свято волі, свято незбагненної радості, незвіданих можливостей і великих бажань.
Про передвиборчу кампанію та хід першої сесії першого демократичного скликання докладно, стенографічно розповідала тодішня газета "Курортний вісник". Так, у № 6 за 21 лютого1990 року газета надрукувала усіх кандидатів у депутати до Трускавецької міської ради по усіх виборчих округах, яких було 75. Бажання стати депутатом міської ради виявило 243 кандидати, що говорить про неймовірну активність людей, їх бажання прилучитися до нових, демократичних віянь, до творення української державності.
Було всього чотири виборчі дільниці, де зареєстровано одного кандидата. Найбільше їх було на 29 виборчій дільниці - сім. Такого масового руху до влади Трускавець за свою історію не знав.
14 березня 1990 року міська виборча комісія повідомила, що 4 березня відбулися вибори по всіх виборчих дільницях Трускавецької міської ради. За першим заходом було обрано 46 депутатів. Повторне голосування відбулося 18 березня на 23 виборчих дільницях, де жоден кандидат у депутати не набрав необхідної кількості голосів, а в шести виборчих дільницях проводилися повторні вибори.
Перша сесія, як ми уже зазначали, розпочалася 2 квітня 1990 року у Палаці культури "Мир". Гарно оформили сцену. Снопами пшениці і жита замаїли портрет Тараса Шевченка. Встановили національну символіку - золотий Герб - Тризуб, синьо-жовтий стяг і офіційний прапор - синьо-червоний діючої ще УРСР. У першій сесії міської ради взяв участь народний депутат УРСР письменник Роман Іваничук.
На порядок денний винесли 11 питань. Зокрема, йшлося про обрання голови міської ради, голови виконкому, звіт голови виконкому Болеслава Петровського, про національну символіку та інше. Про все це докладно писала газета "Курортний вісник" у № 13, 14, 18,19, 20 за 1990 рік.
Як і коли проходитиме ювілейна сесія Трускавецької міської ради, які заходи плануються з цього приводу, поки що невідомо. Все це залежить від шановних депутатів першого демократичного скликання та колишніх керівників міської ради, які ще не визначилися з проведенням цього ювілею.
Андрій ГОВІЩАК

Нагорода від Борислава

В'ячеслав Умнов - активний учасник багатьох подій, пов'язаних з національно-демократичним Відродженням на теренах нашого краю.
Його палке слово на захист відновлення української державності, рідного слова, духовності на початку 90-х років звучало на мітингах у Дрогобичі, Бориславі, Трускавці, Стебнику. Він - член Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, депутат першого демократичного скликання Трускавецької міської ради.
Міська рада Борислава, відзначаючи ювілей з нагоди 20-ліття приходу до влади демократичних сил, нагородила В'ячеслава Умнова Почесною грамотою та пам'ятним знаком.
Андрій ГОВІЩАК

Звучали бандури, ліри, а ще – співали кобзарі

Захід, що відбувся у Трускавці 27 червня, можна віднести до культурно-пізнавальних. Справді ж бо, ті хто були на ньому, могли пізнати досі непізнане в українській культурі й достеменно не вивчене - кобзарство та лірництво.
Серед усього того, що тепер подається слухачеві й глядачеві, чи простіше, народові, під словосполученням "українська культура" найчастіше подають речі, які можна віднести до "псевдокультури" чи навіть до "антикультури", бо не є створені від добрих, культурних людських почуттів, а заради видовища чи заради бізнесу. Кобзарство й лірництво- вікові набутки нашого народу - не є видовищними у теперішньому його розумінні, але мають величезне значення для відродження й пропагування чистої української культури.
Цієї дощової неділі, 27 червня, у Трускавці побували братчики Київського кобзарського Цеху - восьмеро виконавців на кобзарських інструментах - народних бандурах, кобзах, лірах. Їхні інструменти - реконструкції, виконані теперішніми майстрами за старовинними аналогами з дотриманням усіх норм виготовлення народних музичних інструментів. Концерт-акція кобзарів та лірників України у Трускавці відбулася у рамках заходів з нагоди відкриття Львівського лірницького Цеху - традиційного фахового об'єднання мандрівних співців. Напередодні у Львові відбулося відкриття лірницького об'єднання за старосвітським зразком, інакше кажучи, його реконструкція. Для пояснення: у давні часи на наших теренах побутували мандрівні лірники, кобзарів же серед місцевих жителів не було.
В одній із церков Львова відбулося освячення кобзарських та лірницьких інструментів, там же, у внутрішньому храмовому дворику можна було слухати виступи теперішніх співаків-реконструкторів давнього ремесла - кобзарства та лірництва. А ввечері львів'яни мали змогу слухати думи, псальми, канти та інші речі з кобзарського та лірницького репертуару в філармонійній залі імені Станіслава Людкевича.
Втілити все задумане у Трускавці братчикам Київського кобзарського Цеху та новоутвореного Львівського лірницького завадила погода - через дощ не відбувся виступ біля фігури Ісуса й самарянки, а також у ландшафтному парку біля санаторію "Карпати". Натомість, відбувся невеличкий концерт усередині санаторію - в зимовому саду. Виступали лірник Стефан (Михайло Хай, колісна ліра, Київ - Трускавець), Микола Товкайло (старосвітська бандура, Київ - Переяслав), лірник Ярема (Вадим Шевчук, колісна ліра, Київ), Тарас Компаніченко - заслужений артист України (кобза О. Вересая, ліра, Київ - Боярка), Василь Кирилич (старосвітська бандура, ліра, Дрогобич), лірник Юрко Кондратенко (колісна ліра, Львів), Назар Черкас (старосвітська бандура, Львів), Ярослав Крисько (старосвітська бандура, Львів). Попри те, що виконавці пропагують таке нехитре народне ремесло, усі вони є відомими в Україні людьми, окремі мають вчені ступені доктора та кандидатів наук…
Ближче до свого від'їзду учасники концерту-акції кобзарів та лірників України з власної ініціативи виступили перед парафіянами церкви Покрови Пресвятої Богородиці, адже Пречиста Діва є покровителькою не лише українського козацтва, але й кобзарів та лірників.
А перед тим трускавецькі гості відвідали місцеві музеї, де залишили вдячні записи про побачені у нашому місці дива - гобелени місцевого народного майстра Михайла Біласа та експозиції виставкових зал його музею. Була й екскурсія музеєм історії курорту Трускавця, проведена старшим науковим працівником Галиною Коваль, чудові враження у гостей були також від перебування в комфортабельному санаторії "Карпати", смачного обіду, приготованого кухарями санаторної їдальні.
Через газету "Франкова криниця Підгір'я" учасники концерту-акції кобзарів та лірників України передають подяку тим, хто підтримав цей захід - міському голові Леву Грицаку, генеральному директору санаторію "Карпати" Володимиру Маринкевичу, а також усім тим, хто побував на кобзарській акції.
Марія ЯРОВА

Псоборець з Диканьки або Трускавецькі пси не з'їли полтавську "галушку", бо виявилося - вона з присмаком галицького г…

Ну, може не з самої Диканьки, може з Решитилівки. Словом, з тих благословенних, оспіваних славним Гоголем країв, завітав до нас цей "заслужений" псоборець, а точніше - заслужений майстер акулячого зуба. І, знаєте, на біду, йому здорово не пощастило.
Уже в перший день свого злощасного перебування на курорті його мало не загризли голодні, кровожерливі пси, що цілими зграями гоняться вулицями міста, гарчать, кусають і лають, що просто спасу нема. Так за словами цього шановного заїжджого варяга-журналіста виглядає собача ситуація на курорті. Не вірите, то прочитайте кольорову і незалежну трускавецьку газету з широкої вулиці за минулий тиждень, що претендує на правду і тільки правду. Що ж, полтавську "галушку" не з'їли, Виявилася їм не до смаку, бо відчули присмак галицького г….
Мене це дивує і, сказати правду, зачіпає за живе, бо, хоч я і не трускавчанин, але ось уже років 15 ходжу-броджу Трускавцем у пошуках матеріалів, але ще жоден бродячий собака на мене не те що не накинувся - не гавкнув. Так кажуть і мої друзі з інших газет, що виходять в місті. Ось іду на роботу вулицею Д. Галицького, а під огорожею в холодку лежить два цуцики. Їм навіть ліньки голову підняти, не те, щоб тявкати на перехожого.Правда, один випадок був, коли пес кинувся на газетяра. Статися це могло через якус необережну поведінку, або через те, що на журналістові була куртка з натуральної шкіри, що не сподобалося псові.
Отож, псоборця з Диканьки чи може з якоїсь Решитилівки так обурила ця ситуація з трускавецькими псами, що усю свою чорну злість вилив на міського голову. Ну, а наші колеги по перу аж в долоні заплескали, бо, бачите, у самих уже, мабуть, закінчився порох в порохівницях, або тримають його про запас, щоб злісно і дошкульно стріляти по міській владі. Тож скориставшись нагодою, надали можливість стрельнути чорною злобою по міській владі дуже заслуженому і фаховому псоборцю.
Напевне "корінний галичанин, який працює на Полтавщині" своєю акулячою хваткою добився того, що в Полтаві , і в Диканьці і в Решитилівці винищили усіх бродячих собак. Що ж, якби він зумів зорганізувати на таку оказію, залучивши до неї всю рать "Ради міста", у яких, напевне, є професійні гицлі та звіробої з рушницями, та озброївши їх люфами та вилами і рушили б у похід на трускавецьке псярство. До цього походу могли б долучитися бажаючі з крутої опозиції. Ото б було побоїще! Куди до нього "Чудському"! А його доблесному організатору з Решитилівки чи Диканьки "Рада міста", гадаємо, без зволікань поставила б престижний пам'ятник у гідному місці курорту та ще з написом "Славний Псоборець Трускавецький з Диканьки".
Андрій ГОВІЩАК

Водії-лиходії – начувайтеся

Цими днями до редакції зателефонували з обласної Державтоінспекції й повідомили, що мають намір найближчим часом здійснити рейд для перевірки дотримання законності на пасажирському автотранспорті. Допомоги й сприяння у висвітленні цього питання просили у газети "Франкова криниця Підгір'я".
Мова у першу чергу йде про рейсові автоперевезення на маршрутах "Трускавець-Дрогобич", "Трускавець-Стебник", "Борислав-Стебник". Нещодавно ці рейси уже обстежувалися представником Державтоінспекції, про що писала наша газета, проте, скарги на обслуговування пасажирів й надалі надходять, особливо від пільговиків. Річ у тому, що водії вперто не хочуть безплатно перевозити людей цієї категорії, в кращому випадку встановивши ліміт на двох пасажирів, хоч такої норми немає у законодавстві. Згідно із буквою закону, у салоні пасажирського автотранспорту, де передбачене перевезення пасажирів-пільговиків, безплатно можуть отримати місця для сидіння до 20-ти відсотків громадян з певними пільгами. Встановивши ліміт на двох чоловік, очевидно з волі свого "благодійника", водії, натомість, не переймаються тим, що салони автобусів зазвичай вщерть переповнені - про жоден "ліміт" мова не заходить.
Рейди для перевірки пасажирських автоперевезень будуть проводитися зненацька - недобросовісні водії будуть покарані штрафами. Такий стан обслуговування пасажирів, очевидно, буде врахований при проведенні наступного тендеру, як було цього разу. Це, мабуть, не дуже лякає водіїв та їх "благодійників"-підприємців, навіть втрата можливості участі в наступному тендері для них не є "смертельною", бо за певний час роботи на пасажирському автотранспорті окупується "з вершком".
Врахувавши нахабність водіїв маршрутних пасажирських автоперевезень, в Державтоінспекції подумують над жорсткішими покараннями для порушників - аж до передчасного розривання тендерної угоди.
Василь КИРИЛИЧ

ШПІЦ САТИРИЧНО-ГУМОРИСТИЧНИЙ ЛИСТОК ЧИСЛО 65

Німаків
до 'дної ями?

Дєнь побєди празникували ше позатамтого місяця, але в декого той дух засів у єднім місци і не дає му спокою. Ті майові співи, ті лєнточки, жи си дехто понапинав був на себе, додали ненависти не лишень до фашистів, але й до німцив взагалі. На вочи їх не хочут в Україні видіти…
Тими днями через границю нашої Вкраїни-Неньки не пропустили німця - якогось поважного чоловіка. Німці з тої причини підняли хай, а нашим хоч би що - мовчат, ги би нич не було. Про то, чому не впустили німця на Вкраїну, власті мовчут, а Гандзя вповідає, жи то так має бути, є на то причина. Але нашо нам німаків, як си заведемо колєґів зи Шри-Ланки, будемо з ними оружжом торгувати. Тими днями приїжджав їх президент, чорнявий такий, у довгій одежі вбраний. Файно, нє?
Але верну ся до дня побєди. Тимийво днями коломийські "діти войни" вернули президентові нашому ті нагрудні бляшки, жи їм поначіплювали нібито до того празника. Але коломийчани зачулися єднало українцями, але не московитами, жиби їм давати московські медальки.
Не ходіте, діточки,
З "бютиком" гуляти

Поки збуй Лозінський сідит запертий у цюпі, єнчі, такі самі - ходять по воли. Колись косиста пані, як сколочувала свою біло-сердечну коаліційку, поназбирувала туда всяких збуїв, ґвалтівників і єнчої нечисти. Були такі, жи навіть збиткувалися з дітиск у "Артекови", але то діло всяко заминали.
А туткайво недавно в інтернетах зачали писати про другого Лозінського - "бютовця" Бондарєва. Той чоловічок до того знаглів, жи зачав стріляти по людях. Але як придивитися до нього зблизька - то є чистий бандита. Колись вибивав з чесного люду гроші, жи ся називало то так лагідненько "рекетом". Робив "ліву" горівку, струював нарід. То питво пияцюги називали "Ригбонд", "Бондариг", по-простому, по-народному - як вип'єш, то "ригаєш".
Далі той халамидник посидів трохи у соціялістів, а потому, як сам ся хвалит, "майже задурно купив си місце у партії", де вождює косиста пані. Потому йшло всьо, як по маслови: ружні афери із захопівками землі, знов та сама горівка, а ше вокуляри - той чоловік поставляв їх в якусь африканську країну, вповідав, жи там найгірше видять люди. А потому забирав назад податки - мільйони гривеньок. Помагав му в тім лисий пресвітер протестантської секти, жи ся крутит коло косистої пані.
Тому й вождиця біло-сердечних не хоче, жиби відкривали партіяцькі списки - бо там каждий, то повний грошовий мішок з пустов головов. Для нас пустов, а для себе… - о ні, тутка вни мают голову.
Глянь - ваш прапор,
а потому - наш

Ті часи, жи мінялася власть, то й мінялася фана, минули. Теперка і під вкраїнськов фанов можут бути невкраїнські власті, і нема на то ради. Чиновники можут не знати гімна, можут не встати, як го співают, і нич їм за то не є.
Теперка нова власть всягди ставит своїх людей, бо мусит мати вплива свого на всіх рівнях - міняют митників, митарів, президентських районових людей. Прийшла черга здавати власть Кравцьови з Дрогобицького района - скоро мают му надіслати наступника.
Але партії тоже не сплят - міняют, переставляют з місця на місце - шило на мило. Тими днями міняє свого руководящого чоловіка по области і біло-сердечна партійка. Приставити до справи мают зубного дохтіра з Дрогобича Ромця. Я си гадаю, жи до голови їх обласної ячейки, котрий вміє файно вставляти зуби, могли би приставити його заступника, жиби вмів вставляти мізки. Бо то, як там нагорі, так і та місцях - злодій на злодійови сідит і злодійом поганяє. Або бандит на бандитови… Я юж вповідав, жи той бандита з БЮТа гонив "лівака" й струював нарід. А чи не знаєте такого з Трускавця, жи з його табуна?
Той чоловік, жи файно вставляє зуби, юж був у Трускавци, хотів ся звидіти з тутешними бютовцями - було би з ким. А тоїво суботи трускавецькі бютовці поїдут до Львова вибирати свого голову. Гадаю, жи виберут, як свою не лишат.
Ґратулюємо!
Ми зі Стефков порозмислилиси й хочемо привітати нашого Президента з уродинами, жи їх справит він дев'ятого числа в липню. Зичимо му (назад забирати не будемо) моцного здоров'я і того всього, жи му бракує. А як му нич не бракує, то най го Панбіг хоронит й від усякої скверни відвертає. Жиби николи не був людоїдом, а хіба людолюбом. І тогди і люди, і його Люда, того повік не забудут.
Панько КОПНЯК,
швець зі Станилі

Плавців вітають найсильніші люди світу

Вісімнадцятого червня у плавальному басейні ДЮСК "Спортовець" відбувся міжобласний турнір з плавання серед учнів 1997-1999 р.н. та 2000 р.н. і молодших спортивних шкіл міста Львова (ДЮСШ №9 - спеціалізована школа з плавання), міста Долини (Івано-Франківська обл.) та відділення плавання Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу.
Учасників змагань вітали завідувач відділу освіти Орест Лобик та директор ДЮСК "Спортовець" Любомир Мацькович.
Також на урочисте відкриття завітали почесні гості - Кирило Чупринін (Заслужений майстер спорту України, дворазовий чемпіон світу в команді на звання “Найсильніша нація планети”, рекордсмен світу - на фото зліва) та Сергій Конюшок (Найсильніша людина світу 2009 р. у ваговій категорії до 105 кг., рекордсмен світу - на фото справа). Під час виступу Кирило Чупринін сказав: " Ми приємно вражені, що міська влада Трускавця створила для дітей справжнє диво у вигляді спортивного комплексу ДЮСК "Спортовець", складовою якого є плавальний басейн. По доброму заздрю дітям та батькам, які мають змогу займатися спортом та оздоровлюватись в цьому чудовому закладі. Приємно здивувало і те, що користуються діти цим багатством безоплатно. У мене є мрія збудувати спортивний комплекс у моєму рідному місті Вишневому . Тепер я більш чітко уявляю, яким я хочу його бачити…". Також українські богатирі побажали учасникам спортивних змагань успіхів у спорті та у житті.
Десять вихованців ДЮСК "Спортовець" на цьому турнірі стали призерами серед своїх ровесників, це Влас Крамар, Даниїл Підцерковний, Андрій Пастернак, Марта Беляк, Марія Савенко, Роман Кравець, Владислав Коцибан, Назар Римарчук, Захар Воронцов, Ярослав Щупак (тренери Богдан Смеречинський, Андрій Жгута та Олег Кірчей).
А 18- 20 червня на тенісних кортах та у спортивному залі ДЮСК "Спортовець" проводились міські змагання з тенісу серед учнів віком до 12 років. У юнаків перемогу отримав Андрій Микитин, ІІ місце - Ростислав Багрій, ІІІ - Ярослав Лавриковський. Серед дівчат найсильнішою у цьому виді спорту була Анастасія Андросова, ІІ місце - Ірина Лавриковська, ІІІ місце у активі Анни Смольницької (всі вихованці тренера Ігоря Микитина).

Дню Міста присвячується

20 червня проводились традиційні змагання з волейболу та стрітболу. Як правило, до Дня міста проводяться вони у міському парку на спортивних майданчиках біля нижнього бювету. Цього року через дощову погоду змагання проводились у спортивно-оздоровчому комплексі ДЮСК "Спортовець".
У змаганнях з волейболу проведено два матчі - серед дівчат 1996 р.н. із спортивного клубу "Каменяр" (м. Дрогобич) і дитячо-юнацького спортивного клубу "Спортовець" (м. Трускавець) та серед чоловічих команд з Нового Роздолу та Трускавця. У дівчат перемогу отримали волейболістки з Дрогобича (3:2), у чоловічому двобої сильнішими були трускавчани (3:2).
Одночасно на баскетбольних майданчиках змагались юнаки за правилами гри у стрітбол (вуличний баскетбол) Переможці визначились серед учнів 1994-96 р.н. - команда "Імпульс" - Андрій Удич, Андрій Брус, Мар'ян Олексин та Назар Сирватка, серед учнів 1997 - 1999 р.н. - команда "Сатурн" - Ростислав Галин, Віталій Волощак, Ігор Тиляк та Андрій Галин.
Всі змагання організовані спільними зусиллями відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Трускавецької міської ради (завідувач - Зенон Пристай) і Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу "Спортовець" (директор - Любомир Мацькович) за сприяння Трускавецької спортивної молодіжної організації "ЗМАГ" (президент - Ігор Гургула).
Любомир МАЦЬКОВИЧ,
директор
ДЮСК "СПОРТОВЕЦЬ"